Ірина Ванникова
Робота телеведучої може бути веселою та несподіваною. Особливо про це добре відомо тим, хто працює у прямих ефірах. Українська журналістка та телеведуча Ірина Ванникова не з чуток знає, що сценарій — не гарант відсутності казусів в ефірі. У розмові з Іриною tochka.net дізналася, як їй вдалося поєднати справжнє королівське виховання дочок, особисте життя та успішну кар’єру на ТБ. Про все це читай у нашому інтерв’ю.
Я як була людиною, яка ніби не боїться авантюр, так і залишилася нею. Якщо потрапляю в якусь проблему чи стикаюся з труднощами, то як та лялька-неваляшка, яку штовхнули – трохи похитаюсь і знову стану на місце. Так і я, трохи понервую, поплачу і заспокоюсь. Базово, я швидко відновлююся від стресів і проблем. З роками розумію, що стала терпимішою, добрішою, точно мудрішою. І якщо, скажімо, ще 10 років тому, спілкуючись з людиною, чия життєва філософія або політичні погляди не збігаються з моїми, я би почала сваритися та дискутувати до розгромного фіналу. Сьогодні менше нервую і спокійно ставлюся до думки, відмінної від моєі. Розумію, що всі люди різні.
Я навчилася вчасно брати паузи, більше мовчати і слухати. Безумовно, у цьому житті допомагають такі якості, як настирність, працелюбність, енергійність, інтелект, але ще дуже важливу роль грає терпіння, вміння вичекати і вчасно закрити рот. Коли у родині виникає конфлікт, я зазвичай рахую до 10-ти і кажу собі: “Мовчи, Іра, мовчи”. От я і навчилася мовчати, слухати.
Буквально на днях ми з моїм другом якраз говорили про те, що таке удача і чи вона існує в цьому житті. Ми взагалі любимо поговорити з ним на такі світоглядні теми. На мій погляд, удача існує, але це малий відсоток від твоїх зусиль. Тому, якщо ти сам не ворушишся, якщо нічого не робиш, не докладаєш жодних старань, тебе просто не помітять. Купи спочатку лотерейний квиток, для того, щоб говорити, удачлива ти людина чи ні.
Побачила таку тенденцію, що, скажімо, люди менш успішні дуже люблять нарікати на долю, на обставини, на погоду, на поганого роботодавця, на оточення, на політичну ситуацію в країні, на економіку. А ти в дзеркало дивився на себе? Ти сам і є джерелом свого успіху чи свого неуспіху. Тому я все ж таки вважаю, що характер — це і є доля людини. І плюс трішечки удачі — так, я цього теж не виключаю. Це нераціональний фактор, і він, напевно, в нашому житті присутній. Чи везло мені в житті? Везло. Чи робила я для цього якісь рухи, якісь дії? Безумовно, робила.
До речі, місяць тому ми разом з ведучими “Твій день” презентували для своїх глядачів благодійний проект “Твоя мрія”. Кожен може перевірити, наскільки він фартовий, та спробувати виграти нову червону італійську машину! Шанс отримати її є у будь-кого, хто зробить бодай один благодійний внесок у цю доброчинну справу. Разом ми можемо зцілити серця мам і малюків з вадами серця. А усі кошти підуть на придбання медичного обладнання у відділення “акушерська кардіологія” в Національному інституті Амосова. За перший мільйон гривень ми вже купили два німецькі реанімаційні бокси для немовлят та дві спеціальні медичні тумби. Нещодавно перетнули позначку у 2 мільйони гривень і вже купили СРАР-апарат штучної вентиляції легенів. Але ми не зупиняємося і до 15 грудня плануємо ще більше зібрати грошей, аби ще більше допомогти.
Ірина Ванникова
Розвиток, нові пригоди, новий досвід. Мене мотивує цікава діяльність.
Безумовно. Це невелике коло близьких людей, чия думка для мене важлива. І я, як і будь-яка людина, дуже люблю, коли мене хвалять, коли мені роблять компліменти – це теж мотивує. Колись думала, що у мене вже є імунітет до критики. Але це не так. Я вразлива. Коли мене критикують, буває ображаюсь не на суть критики, а на її форму. Я розумію, що людина, яка це робить, має рацію, але от сама форма подачі іноді дійсно ранить і ображає.
А взагалі я захоплююся сильними духом людьми. Улітку взяла участь у благодійній фотосесії Ксенії Яровчик. Жінка, маючи вроджену рідкісну урологічну хворобу, створила фотопроєкт аби зібрати гроші собі на лікування. Я із задоволенням долучилася та допомогла талановитій дівчині. Нещодавно Ксенія змогла поїхати на лікування до Сербії. А мої колеги Руслана Писанка та Влад Яма на День янгола зробили мені приємний подарунок – презентували сумку, на якій був нанесений мій портрет саме з цієї фотосесії. Я була зворушена такою їхньою увагою.
Я мама-королева, а дівчата мої принцеси. Обожнюю своїх дітей, в них моя душа. Але ж я усвідомлюю, що це дорослі люди і намагаюся зайвий раз не набридати з нотаціями. Ніколи з ними не сварюся, майже ніколи не підвищую голос. Замість того багато з ними розмовляю. Дарині 18 років, Марії 16. Тому вони зараз не дуже люблять розповідати детально, як у них справи – вже самостійні. Коли хочу з ними поговорити, спочатку розказую про себе, як мої справи. Їм це завжди цікаво, вони в курсі усього, що відбувається в моєму житті. Я ніколи їм не брешу. І от розказую їм про себе, а потім вони потихеньку самі включаються в розмову і починають розповідати про свої справи. Не скажу, що я мама-друг, ні, бо я не подружка для них. Я для них авторитет, можливо, десь в чомусь приклад. Хоча вони мене критикують, тролять по-доброму (посміхається).
Ірина Ванникова з доньками
Дивляться по телевізору і роблять якісь зауваження. І доволі часто ці зауваження конструктивні. Мої дівчата дуже розумні та виважені, я ціную їхню думку.
Так, зі мною дуже легко. (сміється) Хоча я б не так формулювала: “легко або важко”. По-різному буває. Зі мною цікаво, оце головне. Те, що зі мною, що називається, не занудьгуєш, це абсолютно точно!
Розумом, почуттями і добротою.
Підлість та брехня.
Не скажу, що ця книга найулюбленіша, але оскільки вона доволі популярна і дуже недурна, і навіть фільм по ній знятий з Джулією Робертс: Елізабет Ґілберт “Їсти, молитися, кохати”. Вона не є аж сильно зарозумілою, читається легко і залишає приємний післясмак.
Один із моїх найулюбленіших це – “Море всередині” режисера Алехандро Аменабара з Хав’єром Бардемом у головній ролі. Це фільм про велику любов, про людяність і про перемогу життя над смертю. Я взагалі люблю фільми автобіографічні. Коли ніби переосмислюється життя якогось історичного персонажу.
Дуже люблю Рим за його архітектурні та античні споруди і хочу туди поїхати хоча б на кілька днів. Обожнюю Ватикан і його пінакотеку. І, безумовно, піду до Колізею, тому що там є такі місця, де можна на заході сонця дивитися на нього. І це наче ти дивишся в очі вічності. У тому місці дуже правильна філософська медитація.
А в Україні мої місця сили – це Трипілля, Дніпровські кручі, Канів, біля пам‘ятника нашому генію Тарасу Григоровичу Шевченку. Це моя історія, мої джерела.
Є хороші слова: “Як ти до людей ставишся — так і люди будуть до тебе ставитися”. От насправді це моє правило, тому що судять тебе не по словах, а по справах. Перш ніж щось вчинити чи сказати, я завжди подумаю про наслідки, про те, як це вплине на людину. І в цьому сенсі я завжди дуже обережна у своїх вчинках і діях.
У нас кожен день на інший не схожий (посміхається). Завжди відбуваються якісь курйози. Був такий момент, коли до нас в студію мав прийти шеф-кухар Юрій Ковриженко, але практично за 20 хвилин до початку рубрики “Великий обід” сповістив, що отримав позитивний ковід-тест. А мав готувати у прямому ефірі іспанський обід з якимись вишуканими стравами з кальмару. Але ми не розгубилися. Руся (Руслана Писанка – прим. Ред.) одразу пішла на авансцену, на кухню. Але що робити з кальмаром? Бо те, що хотів приготувати Юра, ми поняття не мали, як його робити. Але знайшли вихід і зробили котлети.
Руслана Писанка, Влад Яма, Ірина Ванникова
Так (сміється).
Ні, я не фанат кухні. Звичайно, я вмію готувати, але не отримую від цього якоїсь насолоди. Може, любов до кулінарії у мене ще попереду. От мої доньки — прекрасні кулінари. Вони захоплюються кухнею. Вони навіть — для мене це взагалі вищий пілотаж — вміють яйця-пашот приготувати. Також доньки дуже гарно печуть. Старша Дарина минулого року напекла паски. Робила тісто на заквасці, все, як належить. Дуже смачні, до речі, вийшли. Це якась така недоступна мені алхімія. А коли я починаю займатися приготуванням, то не відпочиваю, а, навпаки, дуже напружуюся. Для мене це чомусь якийсь складний процес: я щось забуваю, в мене обов’язково щось розсиплеться, полетить із рук. Але прості страви приготую без проблем.
Нещодавно ми зібрали найгучніші зіркові скандали 2021 року.
Печать страницы