Марина Моїсєєва
Робота в танцювальній сфері — це не просто красиві рухи і яскраві вбрання. Це титанічна праця, яка, як і професійний спорт, вимагає неймовірної віддачі. Марина Моїсєєва — одна з найуспішніших і відомих танцівниць країни, яка не стала зупинятися на роботі з балетом відомого артиста. А вийшла за рамки, відкривши свою студію в самий пік пандемії. У розмові з Мариною наш сайт дізналася, як їй вдалося поєднати скажений гастрольний графік, керівництво студією, блогерство, і з якими випробуваннями їй довелося зіткнутися. Про все це — читай у нашому надихаючому інтерв’ю.
Про танцювальну культуру в Україні
По-перше, хочу сказати, що Україна дуже талановита в танцювальній сфері, як і в багатьох інших, творчість у нас в крові. Зараз топлист хореографів поповнюється молодим поколінням, і це дуже радує. У культурі пару років тому сталося стрімке зростання, а ось зараз мені здається, навпаки, невеликий застій. Дуже вплинув карантин і закриття кордонів, танцівникам ніде особливо проявляти талант. А всі щорічні заходи та студії тільки починають оживати від наслідків карантину. Проте, в карантин відкрилося кілька нових студій, в тому числі й моя DIVAS PLACE. Сміливці — вони не сплять і не зволікають 🙂
Я думаю, відповідь криється в балансі якості та “мильності” шоу. Був втрачений баланс якісної професійної хореографії (я маю на увазі круті постановки від сильних танцівників і хореографів) і емоцій (сльозливі лінії, які зворушують серце глядача). Перші сезони були дуже сильними — і глядач, і учасники прийняли цю планку. А потім всі відзначили, що телебачення перенесло акцент на долі та переживання на шкоду професіоналізму учасників. Планка хореографії дуже знизилася, і стало вже не так цікаво. Вокальним конкурсам вдається тримати цей баланс.
Я в принципі не ходжу на кастинги з того моменту, як почала працювати з артистом MONATIK. Спочатку ексклюзивність була умовою роботи. Зараз цієї умови немає, але графік на стільки щільний, що немає часу шукати та брати участь в інших проєктах.
Ха, я б не назвала себе блогером. Скоріше, я просто ділюся своїм життям в соцмережах. Мені дуже приємно, що так багато людей цікавиться моєю творчістю, це дуже сильно надихає! Але, я точно не та людина, яка бачить все через камеру та екран. Часто проживаю цікаві моменти, і тільки потім згадую про телефон 🙂 Але, все одно намагаюся ділитися своїми поглядами по максимуму і буду продовжувати.
Про роботу з MONATIK
У балеті MONATIK я виявилася майже магічним способом. У 2013 році в Києві проходив кастинг, і я дуже хотіла на нього потрапити. Тоді у мене була постійна робота в студії в Чернігові, де я пропустила багато занять. І коли я зателефонувала керівництву з проханням відпустити на кастинг, мені відмовили. Я засмутилася, але подумала — значить, не доля, так тому і бути. Повертаюся я до Києва, і тут мені хореограф Діми Монатіка каже, що на вихідних відібрали в балет всього одну дівчину. Потрібна ще одна. І запитує, чи хотіла б я спробувати. Звичайно, я хотіла! Вирушила на тренування, де була Настя Єсипова. Ми відразу спрацювалися і з того часу не розлучаємося 🙂
Ой, цікавих випадків дуже багато, але не все я вважаю правильним розповідати. Я в команді MONATIK вже 8 років. Останнім часом ми любимо згадувати початок шляху, зараз всі минулі ситуації викликають посмішку. Моя особиста яскрава історія — це те, як я втратила паспорт з робочою візою в турі по США. Він потім знайшовся, але осад залишився:) Було різне. Колись ми з моєю напарницею домовилися взяти червоні костюми, і взяли, але кардинально різні. Добре, що у нас були з собою ще чорні, вони були однакові та стали в пригоді. Ще ми любимо згадувати маленькі сцени і як ми примудрялися працювати на них на повну, коли там навіть двом було тісно.
У пандемію, мені здається, всі ми пройшли кілька стадій. Спочатку ми відновилися і виспалися. Потім був стрес від дріб’язку і невідомості. А потім включилася творча енергія. Діма в пандемію створив мюзикл, а я вирішила втілити мрію дитинства і відкрити свою студію танцю.
Чесно кажучи, з Дімою можу порівняти тільки закордонних артистів. Мрію ще попрацювати з Джастіном Тімберлейком, Джастіном Бібером, Doja Cat і Beyoncé.
Це правда. Ми дуже багато ситуацій пережили за ці роки. І Діма, і його дружина Іра максимально дружньо і тепло проявляють себе завжди. Я дуже ціную і дякую їм за підтримку в роботі, в житті та в моїх особистих проєктах. Щоб там не було — відкриття студії або проєкт, де я запрошений хореограф, я знаю, що завжди отримаю підтримку і віру в мої вміння. І завжди можу звернутися за чесним поглядом, порадою або просто розмовою. Це дуже цінно!
Про студію і танці
Ох, випробувань насправді чимало, і падають вони на мої плечі, бо студія моя, і всі питання по ній закриваю самостійно. Я, звичайно, розуміла, що відкриваю DIVAS PLACE в складний період, але також розуміла, що більш зручного часу не знайти. Першим і головним випробуванням був локдаун, ми його пройшли нормально. Але локдаун був прецедентом до зміни локації. Наш перший зал був у Голосіївському районі, а зараз ми знаходимося в ТРЦ DREAM Berry на Оболоні. Причому спочатку було дві філії та вони обидві працювали, а потім довелося закрити голосіївський. Але ми трохи зміцніємо та обов’язково відновимо філію там.
Друге випробування — це зібрати команду. Люди такі різні та настільки на своїй хвилі, не перестаю дивуватися. Добре, що з цим вже теж впоралися. Я дуже задоволена командою педагогів і адміністраторів в DIVAS PLACE зараз.
З приводу особистих моментів можу сказати, що я собі створила дуже великий, складний, але цікавий челендж. Тепер, крім питань хореографії та творчості, я потроху розбираюся у фінансах управлінні та інших аспектах бізнесу. Ненудно від слова зовсім!
Насправді більшість людей, які взагалі відвідують танці або спортивні секції — непрофесіонали, любителі. Більшість тих, хто приходить до мене, “завжди мріяли танцювати”. Мене це радує і мені дуже лестить втілювати мрії інших дівчаток! Велика честь і відповідальність!
Танці — це не просто спорт, це ще й творчість, управління своїм тілом і його розуміння, емоції, витривалість і багато іншого. Танці вчать мислити, подавати та відчувати себе. І при цьому завжди присутнє фізичне навантаження, завдяки танцям тіло приходить у форму. Ми розвиваємо гнучкість, витривалість і музикальність. Як можна не танцювати та не бажати навчитися цьому мистецтву?
Почну з того, що я танцювала багато різних напрямків, і зараз теж ходжу на майстеркласи до інших хореографів.
У підлітковому віці мені був близький хіп-хоп — я думаю, через невгамовну енергію. А ось з 25 я з головою поринула в Heels. Мені дуже подобається жіночність і сексуальність, які підкреслює цей стиль танцю. Жіноча енергія — це енергія перемоги та переваги. А бачити розкішних, впевнених у собі дівчат в моїй студії — це окреме задоволення!
Для мене завжди ключовою є музика. Якщо пісня чіпляє і надихає, то придумати хореографію взагалі не складає труднощів.
Ох, це був дуже цікавий, не сильно позитивний, але дуже хороший досвід для мене. Ситуація просто ще раз підтвердила мій професіоналізм. Я рада, що можу відмовити людям, коли бачу, що сідають мені на голову і намагаються маніпулювати. В мені достатньо сили і я такого не терплю. Також у мене немає проблем з особистими кордонами — відразу відмовляю, якщо в якихось моментах є перебір або якщо бачу непрофесійний підхід до ведення справ. Я сама по натурі романтик і авантюрист. Мене надихають історії створення чогось нового, подолання якихось факторів, перемоги всупереч обставинам. І я завжди налаштована максимально допомогти і зробити неможливе, якщо горю ідеєю. Але якщо люди не розрізняють якість і колгоспність, і втрачають об’єктивне бачення ситуації, нам точно не по дорозі.
Моя порада буде така: дуже сильно вір у свою ідею, збери максимально можливу кількість експертних думок про свою ідею. Поспілкуйся з власником схожого бізнесу, дізнайся реальний стан справ і правильно оціни ризики, без рожевих окулярів, дуже реально і приземлено. І обов’язково збери сильну команду однодумців.
Мариночка, будь ще сміливіше! У тебе вийде абсолютно все!
Печать страницы