Валерія Жуковська висловилася про виліт із чотирнадцятого сезону «Холостяк» у сьомому випуску. Майстер спорту з кінного спорту та кондитерка залишила проєкт під час групового побачення після спілкування з головним героєм Тарасом Цимбалюком.
Читайте також: «Удвох з коханим»: Могилевская показала, як готує разом з чоловіком
На своїй сторінці в інстаграмі колишня учасниця романтичного проєкту заявила, що на останній церемонії троянд Тарас погодився дати їй час, оскільки вона не закохується з першого погляду і цінує чоловічі вчинки. Однак уже наступного дня він повідомив, що їхні стосунки «не переходять на наступний рівень». Вона підкреслила, що ніколи не змагалася і не буде змагатися за чоловіка, адже для неї важливо бачити дії та вчинки у відповідь. Валерія згадала слова батька про те, що «деякі чоловіки бояться таких жінок, як вона», і що їй потрібен поруч чоловік, який відповідатиме її рівню.
«На моїй останній церемонії троянд, після мого відеозвернення, де я сказала, що не закохуюсь з першого погляду і мені потрібен час і чоловічі вчинки — Тарас сказав, що він розуміє, як я влаштована, і ми маємо цей час. Але вже наступного дня я пішла зі спілкування, почувши те, що наші стосунки не переходять на наступний рівень… І цей вчинок сказав мені про все. Я ніколи не змагалася і не змагатимусь за чоловіка. Я можу показати свою зацікавленість, але для мене головне — бачити вчинки й дії від чоловіка. Я йшла, згадавши слова мого батька: деякі чоловіки бояться таких жінок, як ти. І це каже про те, що аби така жінка, як я, була поряд, треба відповідати!», — написала Валерія.
Участь у проєкті стала для Жуковської простором для «грандіозного внутрішнього перезавантаження» та «глибинних трансформацій». Вона сприймає завершення цього етапу не як фінал, а як народження нового циклу та нового життя в Україні. На завершення вона висловила глибоку подяку команді «Холостяка».
«Іноді життєві маршрути приводять нас туди, де відбувається непомітне на перший погляд, але грандіозне внутрішнє перезавантаження. Проєкт, у якому я мала честь бути, став саме таким простором — місцем глибинних трансформацій, де реальність ніби розшаровує тебе на сутності, оголюючи правду, яку ти маєш нести світові. Це був шлях не лише зростання, а й внутрішнього просвітлення, тонкого проявлення себе як людини, коли в кожній ситуації дзеркалиться те, що ти несеш іншим. І зараз, проживаючи завершення цього етапу, я відчуваю не фінал, а народження нового циклу — нового життя, знову вплетеного в український ґрунт. Для мене це — новий початок. Початок нового життя знову в Україні, і я безмежно щаслива через це. Моя подяка – глибинна! Команді, яка створює неможливе. Людям, які доторкаються до твоєї душі своїм професіоналізмом, людяністю й світлом», — додала Валерія.
Печать страницы
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.