Український виконавець та композитор Дмитро Шуров уперше за довгий час показав у соцмережах свого сина. Лідер музичного проєкту Pianoбой оприлюднив нове сімейне фото з нагоди дня народження єдиного спадкоємця. 23 серпня Левові Шурову виповнилося 20 років.
Читайте також: «Подвійне велике свято у нашій родині»: Осадча привітала чоловіка Горбунова з 53-річчям
На сторінці Дмитра в Instagram з’явився знімок, де 41-річний артист робив селфі зі Левом, який зовні більше схожий на маму, але зачіска у нього така сама, як у батька. Дружина Шурова, журналістка та PR-директорка Pianoбой Ольга Тараканівська також з’явилася на свіжому кадрі.
««Сьогодні найкращий день року у нашій родині — День Прапора і День Народження нашого сина Лева. Немає більшого щастя, ніж жити життя з тими, кого любиш і хто любить тебе. Це, ніби, прості речі, але скільки всього за ними стоїть. Мені неймовірно пощастило зустріти Ольгу — людину, з якою ми можемо йти разом крізь добру та злу вдачу, крізь ейфорію, депресію, зіркові та інші хвороби, карантин, війну, невизначеність і втрату землі під ногами, зради родичів, втрату мотивації робити будь що. Вона підіймає мене кожен раз на нову сходинку, штовхає, надихає, збагачує, відкриває очі, йде на жертви заради мене і Лева. Звучить банально, як і все фундаментальне, але саме вона відкрила мені безумовну любов, real love, цитуючи Леннона, найсправжнішу любов, яка тільки буває в цьому світі. Завдяки їй наше потрепане тріо живе і продовжує рухатись вперед, тримаючись за руки. Я дуже люблю її і хочу, щоб вона була щасливою за будь-яких обставин, а сьогодні вона дуже щаслива, тому що це її день, день коли вона народила Лева! Найлюдянішого з людей, унікального і дивного юнака з таким внутрішнім спокоєм і впевненістю, що все буде гаразд, який зустрічається вкрай рідко. Він — наступний рівень у всьому. Я дуже дуже вдячний долі за благословіння жити поруч з ними, вони і є Найкраще, Що Є. І я дуже вдячний Вітчизні та Києву за те, що саме тут ми зустрілись, стали одним цілим і несемо наш прапор разом», — написав про свою сім’ю Дмитро Шуров.
Печать страницы