Дядя Жора розповів про благодійну діяльність під час війни
У часи загрози з боку росії українське суспільство невпинно консолідується, захищаючи власний суверенітет. Нашу перемогу наближає кожен, хто маленькими кроками та безмежною вірою робить свій великий внесок, допомагаючи військовим. Волонтери та бізнес – у тилу, IT-фахівці – в мережі, журналісти та зірки – в інфопросторі.
Редакція наш сайт у партнерстві з компанією PokerMatch вирішила поговорити з одним із зіркових волонтерів, амбасадором найбільшого покер-руму Східної Європи Вадимом Мічковським (Дядя Жора), який невпинно допомагає наблизити перемогу України своєю благодійною діяльністю.
Ранок 24 лютого розділив моє життя на до й після… Миттєво змінилося все: і пріоритети, і цінності, і ставлення до життя та світу в цілому. Я відчув неймовірну мотивацію, дух патріотизму та єднання, а також нереальну гордість за свій народ і державу, гордість за те, що я Українець!
Жодної секунди не думав про те, щоб кудись тікати: я на своїй землі і правда на нашому боці. Я залишаюся в Україні й допомагаю там, де можу бути максимально корисним та ефективним.
У перші дні війни я намагався достукатися до своїх колег та підписників із росії, записував звернення з закликами не мовчати, робити хоча б що-небудь, намагався донести правду. Але дуже швидко усвідомив, що в цьому немає жодного сенсу, цих зомбі неможливо переконати. Я зрозумів: не потрібно нічого доводити їм, треба допомагати нашим.
Ми організували волонтерський штаб, де зібралися люди усяких професій з абсолютно різних сфер діяльності. Ми всі тепер колеги-волонтери. Щодня наша команда допомагає всім чим може. І за власні, і за спільно зібрані кошти закуповуємо та передаємо амуніцію для наших героїв та героїнь — ЗСУ, тероборони. Також збираємо й надсилаємо гуманітарну допомогу в населені пункти, де ведуться активні бойові дії; закуповуємо необхідні медикаменти для лікарень та військових шпиталів; допомагаємо внутрішньо переміщеним українцям знайти житло тощо.
У такі моменти ще глибшого сенсу та вищої цінності набувають слова “Слава Україні! Героям слава!” та “Слава нації! Смерть ворогам!”
Дядя Жора, Леся Нікітюк, Олександр Педан активно волонтерять під час війни
Волонтерство стало для вас професійною роботою?
Так, це чиста правда. Я сприймаю волонтерство як свою роботу. Пам’ятаю, що перші 3–4 місяці з самого ранку і до пізнього вечора ми з командою обробляли гуманітарні запити у своєму офісі. Шукали необхідні продукти, купували, фасували, розвозили. Втоми не відчувалося, адже кожен з нас розумів, наскільки це важливо, знав, що від нашої допомоги залежить наближення перемоги України. Спершу ми надсилали гуманітарну допомогу на передову для ЗСУ, проте згодом з’явилася потреба забезпечити продуктами першої необхідності переселенців з тимчасово окупованих територій.
Наразі ми шукаємо партнерів, які зацікавлені долучитися до наших благодійних ініціатив. Серед тих, хто підтримує нас поза маркетинговими активностями, — друзі з компанії PokerMatch та власне покеристи України, які збирають кошти у своїх благодійних турнірах.
Що зараз мотивує вас у роботі?
Стало приємно віддавати та допомагати. Нашу команду мотивує кінцева ціль — врятовані життя, забезпечені усім необхідним постраждалі сім’ї та наближення перемоги.
Розкажіть про подію, яка вразила найбільше?
Складно виділити. Кожну новину з 24 лютого я сприймаю вкрай близько до серця. Болісно переживаю смерть дітей. Міста та будинки ми відбудуємо, вони будуть ще гарнішими та сучаснішими. Людські життя — це те, чого не повернути.
Як знайти життєвий баланс у воєнний час?
Гадаю, не лише у мене, а майже у кожного українця відбулася стрімка переоцінка цінностей. Зараз я знаходжу баланс у сім’ї, своїх дітях та благодійних проєктах. Ніщо так не заряджає, як вдячність воїнів, а також громадян, що через напад росії на Україну переживають скруту.
Також я бачу перед собою відповідальність у забезпеченні роботою всіх працівників своєї компанії та в підтримці української економіки. Тому, крім усього іншого, ми займаємося й активним пошуком нових професійних ніш та творчих проєктів.
Серед тих, хто підтримує благодійний фонд Дяді Жори, — друзі з компанії PokerMatch та покеристи України, які збирають кошти у своїх благодійних турнірах
Що найперше зробите після перемоги?
Дуже голосно кричатиму від щастя та обійматиму близьких. Потім почну дякувати всім нашим захисникам та захисницям, адже вони роблять нереальні речі зараз. Згодом організую та проведу масове свято у декількох українських містах. Хочу подарувати громадянам теплі та радісні емоції після пережитого жаху. Відсвяткуємо гучно і не один раз!
Чи є у вас сумніви стосовно перемоги України?
Абсолютно жодних сумнівів, це навіть не обговорюється! Мені ще не зустрічався жоден, хто міг би хоч на хвилинку у цьому засумніватися. Українці — найвідважніша, найсильніша, наймогутніша нація на світі! І це вже не просто слова — це неодноразово доведено на полі бою, про це заявляє вся світова спільнота. Всі українці, від ЗСУ до волонтерів, об’єдналися в один могутній колектив. Всі разом ми в змозі прискорити нашу таку жадану перемогу.
Як змінювалася ваша волонтерська робота від початку війни дотепер?
Так, робота змінилася кардинально. На початку повномасштабного вторгнення всі волонтерські об’єднання працювали вкрай активно, адже до нас статично надходила допомога від західних партнерів та окремих організацій. Потім стало важче, адже з кожним місяцем ми стали отримувати дедалі менше допомоги. Наразі ми отримуємо так само багато прямих запитів на допомогу, як від цивільного населення, так і від військових, але, на жаль, обмежені ресурсом. Повторюся, зараз ми активно шукаємо партнерів, які зацікавлені робити добро разом. Конкретніше, зараз ми шукаємо партнерів з медичних центрів, які готові прооперувати постраждалих діток з України.
У липні Дядя Жора заснував благодійний фонд “Центр Добра”, який допомагає постраждалим діткам та переселенцям
Що наразі з вашою основною роботою? Чим ви зараз займаєтеся?
Звичайно, зараз моя основна робота не приносить мені того прибутку, який був раніше. У ролі ведучого та організатора свят нині я провожу в основному благодійні заходи, комерційних вкрай мало, час від часу можуть бути невеликі сімейні свята.
У липні я заснував благодійний фонд “Центр Добра”, який допомагає мені та команді бути ефективнішими й допомагати ще більше всім, хто цього потребує. Зараз ми консолідуємо свої зусилля на допомогу постраждалим діткам та переселенцям.
На цей час допомагати стало важче, у зв’язку з падінням надходжень гуманітарної допомоги закінчуються ресурси, є ситуація звикання, тому зараз ми активно шукаємо вихід на міжнародні та європейські організації, благодійні фонди та окремих осіб, які мають можливість допомогти нам задля допомоги іншим людям. Ситуація складна, проте ми не здаємося та продовжуємо шукати партнерів, працюємо і допомагаємо задля перемоги України!
Печать страницы