Шкіра — це зовнішній покрив організму людини, який захищає тіло від широкого спектра будь-яких зовнішніх впливів. Вона бере участь у терморегуляції, обмінних та інших процесах, в диханні. Шкіра являє собою масивне рецептивне поле самих різних видів поверхневої чутливості, на яку впливає тиск, температура, біль. Багато хвороб шкіри є результатом впливу біологічних факторів: вірусів, тварин — паразитів і мікроскопічних грибків.
Причини шкірних захворювань
Причини хвороб шкіри різноманітні і по-своєму складні. Шкіра щодня піддається зовнішнім впливам, серед яких інфекції (бактерії, найпростіші, гриби, віруси), це може проявлятися аномальними змінами на шкірі. З іншого боку, шкіра тісно пов’язана з внутрішніми органами, тому реагує на їх захворювання, самими різними проявами. У розвитку шкірного захворювання важливим фактором є індивідуальна схильність, соціальні фактори (побут, умови праці) і ступінь опірності імунної системи організму.
Етіологія, патогенез багатьох шкірних захворювань до теперішнього часу так і не встановлені, це може бути цілий ряд несприятливих впливів, які впливали на організм протягом довгих років, підготовляючи підґрунтя для розвитку захворювань, щоб остаточно себе проявити. А для цього може бути достатньо випадкової подряпини.
На шкірні покриви сильно впливає робота печінки, нирок, лімфатичної системи — селезінки і кишечника. Саме робота цих органів, забезпечує чисті покриви. Якщо ж вони не справляються з виведенням токсинів, то вони починають виходити через шкіру. У клінічній практиці складно назвати чисто шкірні захворювання, тому що всі вони протікають на тлі більш складних внутрішніх хвороб, які проявляються в порушенні роботи внутрішніх органів та лімфатичної, імунної систем. Останні в свою чергу є наслідками різних інфекцій, результат яких проявляється яскравою реакцією шкіри.
Інфекція — це перша і найголовніша причина шкірних захворювань. Інфекція являє собою живі мікроорганізми, які заражають внутрішні і зовнішні клітини організму, потрапляючи на них, вони починають розмножуватися, викликаючи запальну реакцію. Інфекція розвивається в різних напрямках, приймає різні форми. А форма розвитку інфекції в свою чергу залежить від співвідношення патогенності мікроорганізму і багатьох факторів захисту макроорганізму від зовнішніх і внутрішніх інфекції, факторів навколишнього середовища.
Інфекція виділяє токсини, порушує роботу органів-фільтрів. Присутність інфекцій в організмі збільшує алергічні реакції. Органи, які відповідають за дезінтоксикацію (нирки, лімфатична система, печінка) при сильному напливі токсинів перестануть справлятися і повноцінно виконувати своє призначення. Шкірні захворювання являють собою патологічний шлях виведення токсинів з організму через шкіру.
Шкірні захворювання можуть бути викликані, так званим «внутрішнім алергеном» — глисти, продукти їх життєдіяльності. Дані чужорідні білкові структури викликають алергію і хвороби шкірних покривів.
Грибкові структури — дріжджові гриби роду candida, теж впливають на шкірні покриви. Тому пацієнти, у яких виявлене захворювання кандидоз, скаржаться на висипання, і воно, в свою чергу є симптомом даного захворювання, тому захворювання шкіри ніколи не розглядають, як окреме захворювання.
Дисбактеріоз кишечника — другий немаловажний фактор, який впливає на стан шкіри. Дисбактеріоз провокує виникнення шкірних захворювань, якщо порушена мікрофлора кишечника, порушені процеси травлення, порушений процес засвоєння поживних речовин. Дане захворювання протікає з порушенням спорожнення кишечника, що супроводжується запорами або діареєю, що також згубно позначається на шкірних покривах. Організм починає відчувати дефіцит мікроелементів та вітамінів, від чого починають страждати і деформуватися нігті, волосся і шкіра.
Серед зовнішніх факторів, які впливають на шкіру, є стресові ситуації.
Стрес представляє собою форсований біохімічний процес, який розхитує сердечно-сосудисту та імунну систему. Звідси відбувається зниження опірності імунної системи організму, як наслідок активізуються інфекції, у зв’язку х цим, збільшується кількість токсинів, через виражене навантаження на фільтруючі органи людини.
Діагностика шкірних захворювань
До діагностики шкірних захворювань, перш, за все, варто віднести специфічні дослідження: аналіз крові на онкомаркери, виявлення інфекційних та бактеріальних інфекцій, паразитарних інвазій та ін. Це важливо, тому що чим раніше будуть виявлені внутрішні порушення, на тлі яких протікають шкірні захворювання, тим раніше буде призначена терапія. Внутрішні захворювання, що порушують імунну систему, і так доставляють пацієнтам дискомфорт, а якщо сюди додати ще й шкірні, то це загрожує моральними стражданнями для людини, що проявляється невпевненістю в собі та іншими ознаками. До діагностики шкірних захворювань, також варто віднести правильне харчування та здоровий спосіб життя.
Обстеження, яке проводиться при шкірному захворюванні, складається з аналізів та обстеження у фахівців інших спеціалізацій, які повинні виявити захворювання шкіри, які проявляються на тлі інших захворювань і виявити справжню першопричину хвороби. Як правило, діагноз хвороб шкіри, можна поставити, грунтуючись на візуальному огляді. Системне лікування позбавить пацієнта від хвороби шкіри.
Види шкірних захворювань
Бородавки є доброякісним новоутворення шкіри, які спровоковані вірусною етіологією. Вони мають вигляд сосочка або вузлика. Як правило, можуть бути викликані різними вірусами папіломатози людини. Збудник захворювання передається при контакті з хворим, через предмети домашнього ужитку. Вони можуть бути спровоковані дрібними травмами шкіри і пітливістю.
Вітиліго являє собою порушення пігментації шкірних покривів, яке виражається в зникненні пігменту меланіну на ділянках шкіри. Вітиліго виникає на шкірі через вплив хімічних і лікарських речовин, нервово-трофічних, нейроендокринних, аутоімунних факторів меланогенеза, на тлі після некротичних і запальних процесів шкіри. Схильність до вітіліго передається у спадок.
Герпес — це вірусне захворювання, яке проявляється характерними висипаннями на шкірі і на слизових оболонках згрупованих бульбашок. Джерело інфекції, як правило, є хвора людина, тому що вірус передається контактним шляхом. Переохолодження, гіповітаміноз, зниження опірності організму також сприяють розвитку захворювання. Герпес часто протікає на тлі інших інфекційних захворювань: пневмонія, грип, ГРЗ та інші.
Лишай опоясуючий або оперізуючий герпес викликаний вірусом вітряної віспи. Джерелом захворювання є хвора людина. Захворюванню найчастіше схильні дорослі, рідше воно зустрічається серед дітей до десяти років, які контактують з хворим. В результаті у дітей розвивається вітряна віспа.
Лишай стригучий або трихофітія являє собою заразне грибкове захворювання, яке вражає шкіру, нігті і волосся. Збудником захворювання є паразитичні грибки.
Лишай лускатий або псоріаз — шкірне хронічне захворювання, яке вражає шкіру. Псоріаз незаразне захворювання шкіри, але важко піддається лікуванню. До цих пір так і не виявлено його етіологію, хоча припускають аутоімунну природу його виникнення. У більшості випадків, це спадкове захворювання, яке пов’язане з генетичними порушеннями обміну речовин і діяльністю ендокринної та нервової систем.
Лікування відбувається постадійно:
- очищення кишечника;
- оздоровлення шкіри стоп;
- усунення факторів, які провокують перебіг псоріазу (робиться санація порожнини носоглотки, рота, лікування карієсу, печінки і ШКТ);
- застосовується лікувальне голодування;
- повна відмова від гострої, жирної їжі, дієта, роздільне харчування;
- лікування травами.
Мозоль — це обмежене потовщення рогового шару шкіри, яке виникає на тлі тривалого тертя і тиску на шкіру.
Рожа — це гостре запалення шкіри, яке проявляється на тлі інфекційної природи, збудником якої є стрептокок. Він проникає через пошкоджені ділянки шкіри, наприклад, дрібні подряпини або садна, потертості і росчіси. Рожа також може розвинутися, як наслідок ускладнень гнійної рани, карбункула, навколо гнійних вогнищ, які містять стрептококи. Симптомами захворювання вважаються різкий, раптовий озноб, супроводжується головними болями, блювота, підвищення температури тіла до 39-40 ° С.
На шкірі з’являється почервоніння, а почервоніла ділянка ураженої шкіри підноситься злегка над рівнем здорового шкірного покриву, має різко окреслені кордони у вигляді язиків полум’я, вони швидко збільшуються, при цьому викликаючи біль і печіння. Захворювання, найчастіше зустрічається на обличчі, статевих органах і гомілках. Рожа на обличчі може поразити волосисті ділянки шкіри голови, слизову оболонку вуха, очей і носа. Рідше уражена шкіра покривається пухирями, які містять липку вологу. Небезпеку являють собою рани, які виникають після хірургічних операцій, які в більшості випадків закінчуються гангреною.
Вугрі — це запалення сальних залоз шкіри. Вугрі знайомі всім, вони, як правило, спостерігаються в підлітковому віці у юнаків та дівчат. Захворювання протікає на тлі себореї, виникаючи на будь-якій ділянці тіла, але в основному йому схильне обличчя, груди, спина. Це відбувається через підвищену функції сальних залоз, а також зміну складу їх секреції. Вугрі з віком проходять, не залишаючи особливих слідів. Вугровий висип може з’явитися у здорових людей, наприклад, у робітників, які постійно контактують з мінеральними маслами та продуктами переробки нафти, які сприяють закупорці протоків сальних залоз. Вугрі можуть так само виникнути на тлі тривалого прийому препаратів йоду й брому, їх називають медикаментозними вуграми.
Фурункул або чиряк — це гостре гнійно-некротичне запалення волосяного мішечка і навколишньої сальної залози і сполучних тканин. Воно викликане гнійними бактеріями, званими золотистими стафілококами. Виникненню фурункулів найчастіше сприяє погане травлення, надмірні фізичні навантаження, які проводяться на переповнений шлунок. Фурункул дає про себе знати щільним болючим вузликом яскраво-червоного кольору, діаметр якого становить 0,5-2 см. Поступово фурункул починає підніматися над шкірою невеликим конусом, він наривається. Потім у його центрі з’являється гнійна голівка, фурункул дозрів. Захворювання супроводжується пульсуючим болем, яка засіла глибоко під шкірою. Фурункул проходить після того, як гнійна голівка прорветься і через неї витече весь гній, а ранка, що утворилася після нього, поступово затягнеться. Дуже часто фурункул після дозрівання і затягування рани залишає помітні рубці (шрами). Протягом запального процесу варто дотримуватися строго всім правилам гігієни, щоб не внести в нього ще більшу інфекцію.
Короста — це заразне захворювання шкіри, яке викликане коростяними кліщами. Інкубаційний період складає близько двох тижнів, тому заражена людина нічого не підозрює. Зараження відбувається при безпосередньому контакті з хворим або при користуванні його білизною, рушником, одягом, мочалкою. Коростою можна заразитися навіть при простому рукостисканні.
Коростяний кліщ
Екзема являє собою гостре і хронічне незаразне захворювання шкіри, яке має алергічну природу. Воно характеризується сверблячкою, печінням, різноманітним висипом і схильністю до рецидивів. Екзема може розвинутися при розладах ендокринної та нервової систем, при наявності вогнищ хронічної інфекції (гаймориту, тонзиліту), які підтримують стан підвищеної чутливості організму до алергенів, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Іноді екзема виникає у дітей, які страждають ексудативним діатезом. Захворювання супроводжується алергічними реакціями на рибу, яйця, на деякі продукти, квітковий пилок, запах квітів, домашній пил і хімічні речовини.
Лікування шкірних захворювань
В залежності від індивідуальних особливостей пацієнта і характеру захворювання лікування шкірних захворювань ділиться на кілька етапів. Для лікування шкірних покривів широко застосовується гомеопатія, ультрафіолетове опромінення крові, фітотерапія та кріотерапія разом з комплексом медикаментозних препаратів, які забезпечують підтримку роботи нирок, підшлункової залози, печінки та інших систем організму, залежно від захворювання. Особливу увагу фахівці звертають на стан імунної системи. Дане лікування призначене для усунення внутрішніх причин захворювання.
Безпосередньо для шкіри призначають різні креми, мазі, припарки, бовтанки і багато іншого. Дуже добре допомагають настої і ванночки з трав. Народні засоби є доповненням до призначеної терапії. А найголовніше — це усунення внутрішніх першопричин захворювання, на це і спрямовано все лікування. Лікування шкірних захворювань проводитися амбулаторно і в умовах денного стаціонару.